- погомоніти
- [погомоун’і/тие]
-н'у/, -мони/ш, -мониемо/, -мониете/; нак. -мони/, -н'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
погомоніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
погомоніти — ню/, ни/ш, док. Гомоніти якийсь час … Український тлумачний словник
погварити — гварю, риш, Ол. Погомоніти, побалакати. Ходте ту, та си погвариме дакус … Словник лемківскої говірки